Олександр ФИЩУК: «Знаю, які закони поліпшать життя моїх земляків і як домогтися їхнього прийняття»

 Олександра Фищука буковинцям представляти не треба. Борівецький ґазда з Кіцманщини, він завжди міцно стояв на своїй батьківській землі. Не цурався її, а вона давала йому сили. Як той образок з Божою Матір’ю, ставала на поміч, коли простий сільський хлопець пішов шоферувати у Кіцманській автоколоні. І вже пізніше, коли, завдяки селянській наполегливості і працелюбності,  осягнув нові сходинки заступника начальника Державної податкової інспекції в Чернівцях, голови Кіцманської РДА, представляв буковинців у Верховній Раді України. Вона, сила батьківської землі, захищала його в розстрільну майданівську ніч з 19 на 20 лютого 2014 року, коли, здавалося, добро знову, як то повелося в Україні, не встоїть перед злом. Встояло! І він встояв. Разом із побратимами, серед зими, в серці Києва, в центрі Європи. 

Сила землі тримала його й потім, коли Фищука призначили головою Чернівецької обласної адміністрації, і в уяві обивателів перед ним постала тисяча спокус, а він, наперекір усьому, не піддався. Бо в шаленому післямайданному темпі знаходив таки хвильку, щоби вириватися на дідизну. Постояти на обійсті. Всотати віру і правду дідів-прадідів. Стати сильнішим. Для столиць, президентів, колегій, кабінетів. Але найбільше – для добрих справ. 

Він узагалі був дуже дивним губернатором: не прагнув негайного, миттєвого  результату, як інші керівники. Зрозуміють це потім, коли його «підуть». Просто Фищук завжди пам’ятав: земля не родить на другий день, як її засіяли. Але вона точно вродить у дану Богом пору, коли її щедро обробляти. Не для піару. Важко і щодня – для доброго врожаю. Навіть якщо ти його не дочекаєшся в тій іпостасі, в якій веснував. 

Він і сьогодні вірить у добрий буковинський і український врожай. Знає, негода – це тимчасово. Але переконаний, що для результату треба не зупинятися, йти вперед. Тому нині прийняв непросте для себе рішення. Фищук іде в парламент. Щоб уже у Верховній Раді побороти оту вічну українську негоду. Задля своєї батьківської, буковинської і всеукраїнської землі. Бо обереги теж треба захищати.

– Виходив з того, що наша держава за Конституцією – парламентсько-президентська. Верховна Рада – найвищий законодавчий орган, який визначає засади політики держави, розробляє і приймає закони, формує Кабмін, має функції контролю за виконанням законів. Ситуація, що склалася нині в державі, критична. І це ні для кого не секрет. Рівень життя людей, порівняно з 2013 роком, упав десь утричі. 

Так, звичайно, були за ці роки й позитивні моменти, але загалом економікою держави ніхто всерйоз і масштабно не займався. І це велика проблема і велика біда. Не працюватиме економіка – не зможемо підняти добробут людей. А ми сьогодні маємо дуже небезпечну ситуацію: люди масово виїжджають за кордон. 

Натомість люди, які прийшли до влади, і більшість, яка формувала останні два уряди, з першої хвилини діє так, ніби останні дні працює. Економікою не займаються, а осідлали «потоки», що «у спадок» отримали від попередніх влад. Найперше йдеться про завезення на територію України товарів широкого вжитку поза митним контролем! Саме цим знищують вітчизняного виробника. А він може дати робочі місця, зарплату людям, наростити відрахування в бюджет, допомогти соціальній сфері… 

Так, влада нині хизується: мовляв, збільшилися надходження, дороги будуємо… Але треба глибше аналізувати ситуацію. За рахунок чого збільшилися надходження? Тут Уряд і Верховна Рада вчинили дуже просто: збільшили фіскальне навантаження майже утричі. Де таке може бути, щоб одна державна структура – «Нафтогаз» – формувала 11% держбюджету?! За рахунок чого? За рахунок простих громадян!

У мене своя позиція з цього приводу і підготовлені законопроекти, спрямовані саме на розвиток економіки. З огляду на чималий досвід роботи в законодавчій та виконавчій гілках влади, знаю, що та як робити для того, аби прийняти потрібні українцям закони.

– Так, я вже був народним депутатом від грудня 2012 до жовтня 2014 року. Давайте пригадаємо, що то був за час. 14 місяців боротьби в опозиції до режиму Януковича, два місяці виборчої кампанії і п’ять – робота в умовах військових дій. Та навіть тоді я підготував проект закону про внесення змін до Конституції України, де запропонував абсолютно нову модель влади в Україні, починаючи від її формування на рівні села-району і закінчуючи вищими державними щаблями, що забезпечує народовладдя.

Щодо моєї роботи у виконавчій гілці влади, то, як відомо, місцева влада, зокрема обласна, працює у визначеному законодавством полі. Фактично на місцях ми лише виконавці. Але навіть за таких умов ми на Буковині знаходили можливість брати на себе ініціативу. Що, до речі, не завжди вітали у столиці. Це по-перше. По-друге, мені ніхто не дорікне, що за час мого керування ОДА область потрясали якісь корупційні скандали чи інші негативні події. Чернівецька область за час моєї роботи показала непогані результати. У 2017-2018 роках ми демонстрували за різними показниками 4-3-тю позицію в Україні. 

– Це рішення «політичне». Була умова, поставлена Яценюком, Бурбаком і Гройсманом президентові: якщо він мене не звільнить – не матиме підтримки під час голосування за бюджет України на 2019 рік та на виборах президента. Після такого ультиматуму мене запросили до Порошенка, і він розповів мені про це. Під час тієї розмови я наголосив, що від цих людей не варто чекати добра, їхні обіцянки нічого не вартують. Життя довело: я був правий. Тим паче, що сьогодні мої «відставники» вже й між собою пересварилися.

– Я неодноразово писав звернення до Києва. Скажімо, в останньому, до Гройсмана, була вимога звільнити керівника Чернівецької митниці. Адже там за три роки бюджет  втратив мільярди коштів. Я і тоді пропонував, і далі буду наполягати на тому, щоби зробили звірку між румунською стороною і нашою. З Румунії виїздить авто з одним товаром, а в Україну це ж авто заїжджає, за документами, з іншим, якщо взагалі заїжджає, а не зникає! Хлопці переплутали бюджетну кишеню зі своєю власною.

На мій погляд, є прямий зв'язок між тим, чому досі не притягнуті до відповідальності винні за дії, що призвели до Майдану, і винні за сьогоднішні митні справи. Зв'язок у тому, що чинна влада просто сіла на старі схеми «папєрєдніків» Януковича. Фактично «папєрєдніки» взяли її в долю, відкупилися…

Але я переконаний: рано чи пізно і «папєрєдніки», і їхні сьогоднішні «подільники» будуть покарані.

– Новий президент – це вибір людей. Отримані Зеленським 73 відсотки говорять самі за себе. Після проходження до парламенту я підтримуватиму команди та фракції, які готуватимуть і прийматимуть закони, спрямовані на підвищення добробуту наших громадян.

– По-перше, це той регіон, де я народився і виріс. По-друге, це один з регіонів, де я працював, – у Кіцмані. На тому окрузі типові для всіх районів краю проблеми. Я з ними обізнаний. Вирішувати частину з них почав, ще будучи депутатом парламенту попереднього скликання. Предметно займався ними, вже працюючи в ОДА. Передовсім, це дороги, пункти пропуску на кордоні. Бо зрозуміло, що в комплексі все це дає розвиток. Це реальна зміна економіки територій, насамперед, гірських районів – Путильщини, Вижниччини, Сторожинеччини, Кіцманщини. І не лише їх. Якщо пункти пропуску запрацюють (йдеться про «Красноїльськ», «Руська» і «Шепіт»), це дасть поштовх для розвитку цілого західного регіону України.

Дуже прикро, що понад 100 млн грн, виділених Європейським Союзом на будівництво пунктів пропуску у Дяківцях і Красноїльську, уряду Гройсмана доведеться повертати як неосвоєні. 

– У народі кажуть: той, хто найголосніше кричить «ловіть злодія», найбільше й краде. Після того, що я вже сказав про митницю, зрозуміло: моїм опонентам не треба було жодних нових пунктів пропуску. Їм значно легше тримати все під контролем на одному пункті. І їм байдуже, що на 235 кілометрів – лише один коридор з ЄС. А звідси й усі атаки на мене, бо я незручний для них. Незручний і небезпечний. Та, думаю, на нинішніх парламентських виборах серед іншого буковинці дадуть оцінку і цим їхнім діям.

– Цей законопроект написав ще у вересні 2014 року. Він був направлений і у президентську адміністрацію, і до Кабміну.  Парадокс: його не обговорювали, його не критикували, його просто замовчували. І я знаю, чому! Бо там прописано, що влада формується дійсно на принципах народовладдя, звітності перед людьми. Там прописані реальні  механізми відкликання обранців у випадку, якщо вони забули, хто їх обрав, для чого й кому вони повинні служити. Нинішня адміністративно-територіальна реформа містить лише певні елементи запропонованого п’ять років тому документа. 

Розумію, що запропонований законопроект не ідеальний, але, погодьтеся, він сьогодні був би доречний в умовах, коли ми знову ламаємо списи навколо принципів обрання до Ради, навколо структури парламенту: одно- чи двопалатний. Скажімо, відкриті списки. Цей підхід має свої недоліки. Я Гройсману ще 2016-го сказав: «Бачу, що на прикладі місцевих виборів ви обкатуєте модель для Верховної Ради». І додав, що вона має серйозні недоліки. Наприклад, у нашій області з 64 округів у 22 немає представників в обласній раді. Це неправильно. 

– Так з цього все й почалося! Якось розговорилися в одній компанії. «Георгійовичу, – кажуть,– час знову до столиці хлопцям нормальним, непродажним підтягуватися».  

Мені соромно за те, що нині в державі відбувається. Соромно перед  людьми, своєю сім’єю, перед племінником, який, будучи добровольцем, на чотири з половиною місяці потрапив у полон під Іловайськом, а нині далі воює. Соромно, за такий рівень життя людей, за те, як безсоромно у державі розтягують бюджет, і ніхто за це не відповів. Соромно за те, що люди виїжджають за кордон. Вони ж не просто виїжджають на роботу. Вони ж там зайняті на важкій праці, зазвичай, у шкідливих умовах.

– Така людина повинна мати за плечима серйозну життєву школу й професійний досвід. Але, передовсім, це має бути патріот України. У мене той досвід ще з часу Майдану, коли після сесійного засідання депутати-патріоти йшли до людей на маленький острівець свободи у центрі Києва, щоби разом зі своїми виборцями боронити наше українське майбутнє. І я на все життя запам’ятав своє депутатське чергування на Майдані в ніч з 19 на 20 лютого 2014 року й оту обітницю, яку собі тоді дав... 

Тож нині я точно знаю, як треба працювати у вищому законодавчому органі нашої держави і що робити, аби мої діти і онуки, наші рідні та близькі люди, українці не виїжджали на заробітки за кордон, а жили й працювали тут, у себе вдома. Їм треба створити умови. І я знаю, як це зробити, які закони мають бути для цього і як забезпечити їхнє ефективне виконання. У державі, де є верховенство права і свобода слова, завжди порядок, держава ця успішна, сильна, а її громадяни живуть у достатку.

– Народ України на виборах президента чітко висловився за зміну політичних еліт. До влади мають прийти партії, не заплямовані корупцією. Саме такою є «СіЧ» – згуртована команда однодумців – чесних патріотів і професіоналів. І я пишаюся, що «СіЧ» довірила мені представляти нашу політичну силу в одномандатному виборчому окрузі № 202.

Наша мета – забезпечити виконання головної місії держави – гарантувати безпеку кожному!

Ми йдемо до Верховної Ради, щоби подбати про економічну, соціальну та екологічну безпеку громадян України: достойну старість, якісне медичне обслуговування, гідне життя військовослужбовців та учасників бойових дій, військових пенсіонерів, ветеранів і членів їхніх сімей, соціальний захист непрацездатних, сиріт, матерів, які доглядають дітей.

– Обіцяю своїм землякам законодавчо сприяти: створенню умов для збільшення робочих місць на селі завдяки розвитку кооперації у виробництві та переробці аграрної продукції; *збільшенню фінансування соціальної сфери в сільській місцевості; здійсненню протипаводкових робіт і збільшенню фінансування будівництва шляхів і мостів, серед них і зруйнованих повенями; введенню в експлуатацію пункту пропуску «Красноїльськ» та будівництву пункту пропуску «Руська» Чернівецької обласної митниці, наданню пункту пропуску «Шепіт» статусу міжнародного; *встановленню пільгових тарифів на енергоносії в сільських районах як для населення, так і для господарських суб’єктів.

Для уникнення екологічної катастрофи у припрутських селах треба збудувати каналізаційну мережу за гроші европейських проектів і грантів. Підключити каналізацію до напірного колектора Лужанського спиртзаводу і забезпечити каналізаційноюю мережею Мамаївці, Лужани, Новий Киселів, Шипинці, Стрілецький Кут, Ревне, Білу.

А свої обіцянки я виконую!

– Рідні буковинці! Щоби животіти й далі – досить продати голос тим, що були депутатами попереднього скликання. Якщо хочете заможно жити у процвітаючій, правовій, незалежній державі Україна – підтримайте мудрих, патріотичних, досвідчених кандидатів партії «Сила і Честь»! 

Я впевнений, що:

БОГ, СВОБОДА, РОДИНА і УКРАЇНА – наші спільні найвищі духовні цінності;

ЗЕМЛЯ, ОСВІТА та НАПОЛЕГЛЕВА ПРАЦЯ – запорука теперішнього та майбутнього процвітання нашого народу;

ДЕМОКРАТІЯ, СОЦІАЛЬНА РІВНІСТЬ, ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА і АРМІЯ – фундамент соборності і незалежності нашої Держави.

Будьте ГОСПОДАРЯМИ своєї долі! Будьте з ЧЕСНОЮ СИЛОЮ!