Вибіркові кримінальні провадження: посадовцям — усе, журналістам — дулю

Активістам і журналістці закидають «умисн(е) перешкоджання працівникам та службовим особам ДП "Чернівецький лісгосп” у виконанні їхніх службових та господарських обов’язків», «у грубій формі не дозволяли працівникам лісгоспу продовжувати роботу, стали погрожувати». Про це йдеться на сайті Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства.

І що б ви думали? Поліція без зволікань відкрила кримінальне провадження. В той час як заяви журналістів про ту саму протидію законній ЖУРНАЛІСТСЬКІЙ діяльності заносять у журнал обліку і розглядають як звернення громадян, надаючи смішні відписки. Я вже писала про те, що з 2015 року по червень 2017 року Інститутом масової інформації було зафіксовано 12 випадків перешкоджання журналістській діяльності в Чернівецькій області, однак навіть написані заяви за деякими з випадків не допомогли тому, щоб були відкриті кримінальні провадження, а ті, які були відкриті, — передані до суду.

Винятком з правил є розвиток ситуації, пов’язаної з нападом на знімальну групу телеканалу «Чернівецький промінь», який стався 5 липня в селі Репужинці Заставнівського району. Журналісти написали заяву, заяву написали місцеві осередки Незалежної медіапрофспілки і НСЖУ, керівник місцевої поліції. Розголосу було багато. І кримінальне провадження таки було відкрите. Як розповів журналіст Олександр Докієн, 26 липня 2017 року його викликали в райвідділок для надання показів та відеоматеріалів.

Голова Чернівецького осередку Незалежної медіапрофспілки України Микола Кобилюк каже, що правоохоронці, схоже, не хочуть якісно реагувати на порушення прав журналістів.

— По всій Україні схожа ситуація із порушенням прав журналістів. Поліція та прокуратура серйозно беруться за такі справи хіба що у випадку тяжких тілесних ушкоджень, або, не дай Боже, – смерті журналістів. Тож, на мій суб’єктивний погляд, місцеві правоохоронці побоюються брати на себе «тягар» у вигляді прецеденту, коли за погрози і перешкоджання у роботі журналістів зловмисники нестимуть реальне покарання, — зауважив Микола Кобилюк.

Як розповів Микола Кобилюк, у червні 2017 року в Чернівцях під час зустрічі керівництва спілки та керівників місцевої Нацполіції та прокуратури останні запевнили, що правоохоронці регіону готові долучитися до розробки комплексних заходів, спрямованих на профілактику порушень прав журналістів, а також притягувати до відповідальності осіб, які вчинили злочин проти представників ЗМІ.

— У випадку, коли вам при виконанні ваших редакційних завдань погрожують, перешкоджають у роботі, намагаються відібрати технічні засоби, якими ви здійснюєте фото- та відеофіксацію подій, або вчиняють будь-які інші дії, які грубо заважають вам у роботі та порушують ваші журналістські права, негайно викликайте поліцію. Пишіть заяву про злочин, і максимально оперативно повідомте своїх колег про інцидент, який з вами трапився, щоб вони поширили інформацію, — зауважив Микола Кобилюк.

Також журналіст радить звертатися за допомогою та порадами до представництва медіапрофспілки чи будь-яких інших журналістських організацій.

Тим часом головна редакторка районної газети «Вільне життя» Ольга Кулько після того, як лісники в особі директора держпідприємства написали на неї заяву в поліцію, у свою чергу теж написала заяву про злочин до районної поліції. Вона переконана, що такі дії посадовця — це умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналіста. Адже в п. 2 ст. 171 Кримінального кодексу України передбачено покарання за «переслідування журналіста за виконання професійних обов’язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою».

— Конфлікт між Кіцманським лісництвом, ДП «Чернівецький лісгосп» і групою депутатів різних рад та жителів Кіцманя я висвітлюю з березня 2017 року, — йдеться у заяві Ольги Кулько. — Для об’єктивного висвітлення цієї теми неодноразово проводила відеозйомку зустрічей, нарад у приміщенні районної ради і в Кіцманському лісі. Відео зустрічі та дискусії, яка відбулася 16 червня 2017 року, також можна переглянути на сайті freelife.cv.ua і на каналі «Вільного життя» в Ютубі. Там чітко видно, що я знімаю на відео і не втручаюся в конфлікт, тим більше — не перешкоджаю господарській діяльності лісництва.

Тому таку заяву посадовця вважає способом впливу на журналістську діяльність. 18 липня 2017 року заява була зареєстрована в Кіцманському райвідділку поліції. Станом на 31 липня 2017 року в Ольги Кулько навіть пояснення не взяли. Очікувано, що дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносились, кримінального провадження не відкрито.

В приватних розмовах правоохоронці кажуть: та ж вас не били, техніку не потрощили, то й і не було перешкоджання. Пояснити, що журналістській діяльності можна перешкоджати і без фізичного контакту, а залякувати — не лише словами «покалічу», «вб’ю» чи «заріжу», поки не вдається. Або, як каже Микола Кобилюк, поліція боїться створити прецедент щодо представників медіа, або дійсно не знає, що таке порушення прав журналістів і чому не можна допускати в таких випадках безкарності, або просто ігнорує законодавство.

Зараз ж більше видається на те, що одним все, а іншим — нічого.