Громадсько-політичний тижневик Кіцманщини

Пішов з життя колишній керівник Оршівського народного хору Степан Гривнак

23 фев 2019
СЛОВО НА СПОМИН

Пішов з життя колишній керівник Оршівського народного хору Степан Гривнак

Шановна мистецька родино! 23 лютого 2019 року перестало битися серце відомого буковинського музиканта, диригента, багаторічного керівника Оршівського народного аматорського хору, громадського діяча Степана Гривнака.

 


Народився Гривнак Степан Дмитрович 17 лютого 1934 року в мальовничому селі Вільхова Рогатинського району Івано-Франківської області.

Життя Степана Дмитровича було не легким, адже з самого дитинства йому довелось на власні очі побачити страшні епізоди з історії нашої держави — другу світову війну. Війна не проходить безслідно, вона залишила кривавий слід в пам'яті восьмирічного хлопчика. Іноді, він згадував ті складні часи в які приходилось жити йому з сім'єю.

У 19 років Степан Дмитрович був призваний на військову службу. Проте доля закинула його далеко від рідного краю, на північ Росії, де він прослужив довгих три з половиною роки. Проведені в армії роки, він пригадує з посмішкою. Адже жоден день в нього не проходив без пісні, оскільки їхня їдальня знаходилася за два кілометри від частини, і тому щодня їм доводилося долати цей шлях. А що це за солдати , які не співають стройової пісні. Серед кількісного складу його взводу, були хлопці з різних куточків колишнього Радянського Союзу, проте всі вони залюбки виконували пісні, які співали з дитинства їм батьки. Однак різниця між українськими солдатами і російськими була відчутною з перших нот, оскільки володіння вокальними навичками в них було на мінімальному рівні. Степану Дмитровичу, завжди було цікаво, чому ж в них такі проблеми зі співом. При нагоді він запитав про це, на що вони йому відповіли, що в школі їм не викладали уроки співу на належному рівні, тому вони співають, як вміють. Після цього він вже більше не дивувався їхньому чудернацькому співу.

Після повернення додому, він вирішив здійснити свою мрію, і відвідати шестимісячні курси диригентів, які на той час проводились у Львові. Але цих курсів йому не вистачило, і він продовжив навчання на курсах в Снятині, але вже як керівника духового оркестру. Роботи він також не цурався, і в 1952 році пішов працювати в дитячий будинок в селі Оршівці керівником хору та духового оркестру. До кожного заняття він завжди готувався відповідально, і намагався зародити в дітей любов до музики, зокрема до народної пісні, оскільки в ній передавалася з уст в уста історія українського народу. Та нажаль він працював там не довго, лише три роки.

З 1959 року він продовжив свою роботу на музичній ниві вже працівником Оршівського будинку культури, як керівник мішаного хору. Організатором хорового колективу була Марія Куравська. У той час хор налічував 25 осіб. Але завдяки чудовим організаторським здібностям Степан Дмитрович зміг залучити до хору більшу кількість хористів , і він перетворився у великий хор який налічував 70 учасників. Завдяки копіткій праці, постійним репетиціям та великому бажанню людей співати в 1985 році хоровий колектив отримав звання Народний аматорський колектив. Це звання далося не легко, оскільки для його отримання необхідно було приїхати в Київ, де перед високопрофесійним журі потрібно було виконати 10 творів, різних за характером та жанром. Не дивлячись на всі перешкоди, саме завдяки його самовідданості хор до цього часу носить горде звання Народного аматорського хору. Неодноразово хористи несли культуру в різні регіони району, області, інших регіонів. Зокрема в 1991 році хор відвідав з концертною програмою Румунію. В 2012 році на обласному конкурсі аматорських хорових колективів ім. С.Воробкевича народний аматорський хор Будинку культури с.Оршівців відзначили за своєрідність культури виконання, яка є характерною для Буковини.

Незважаючи на те , що він вже працював на улюбленій роботі , бажання до саморозвитку в Степана Дмитровича не згасло, і в 1961 році він поступив в Чернівецьке музичне училище на диригентсько-хоровий відділ, яке закінчив з відзнакою.

З 1965 року Степан Дмитрович працював в Оршівській загальноосвітній школі вчителем музики. Там він також проявляв себе як творчу особистість, і уміло організував духовий оркестр, який приймав участь в різноманітних конкурсах. Випускники школи з радістю згадують їхній період навчання саме завдяки оркестровому гуртку. Також окрім загальноосвітньої школи він працював і в музичній школі в Снятині, де викладав сольфеджіо і гру на баяні.

Степану Дмитровичу дуже подобалася хорова музика, і тому він не зупинився тільки на Оршівському хорі, і в 1998 році пішов працювати в Лужанський будинок культури керівником чоловічого хору "Лужанські козаки”, який завдяки хорошому керівнику став відомим і поза межами нашої області. Колектив було створено в 1994 році з козаків Лужанського куреня Буковинського коша на базі селищного будинку народної творчості та дозвілля під керівництвом обдарованого диригента Григорія Максим’юка. З самого початку свого існування колективом було вибрано напрямок на свою власну манеру виконання, особливий підхід до підбору репертуару. Колектив відразу ж ввімкнувся в культурне життя селища і приймає досить активну участь у всіх заходах що проводяться в будинку народної творчості та дозвілля смт. Лужани. Перше, над чим почав працювати Степан Дмитрович в новому колективі, це визнання значимості хорового колективу, і в 1998 році йому було присвоєно почесне звання «народний аматорський», яке і сьогодні вони гідно несуть примножуючи славу і традиції мистецької Кіцманщини.

З 2015 року Степан Дмитрович на заслуженому відпочинку, та незважаючи на свій похилий вік, він продовжував пропагувати українську народну пісню, на виступах з хоровим колективом Оршівського будинку культури та завжди допомагав доброю порадою діючому керівнику хору. Завжди відвідував репетиції хору, незважаючи на власне самопочуття. Бо пісня для нього була тим цілющим джерелом, без якого він не міг прожити і дня. Він завжди йшов з піснею по житті, і гордився тим що зміг пронести цю любов через усе життя!

Степан Дмитрович є зразком для наслідування, як потрібно працювати над собою, і не жаліючи сил присвячувати себе улюбленій справі.

Вічна пам’ять високому професіоналу, щирій доброзичливій людині! Нехай спочиває з Богом!

Аліна Руснак,

керівник народного аматорського хору

Будинку культури села Оршівці



1 249

Схожі новини:

Керівник народного аматорського хору з м.Кіцмань Денис Рудяк отримав звання

Керівник народного аматорського хору з м.Кіцмань Денис Рудяк отримав звання "Заслуженого працівника культури"

До Дня Соборності Президент України Петро Порошенко видав Указ, згідно із яким українці у різних сферах отримали нагороди за свою діяльність.
Кіцманським дошкільнятам розповіли про Степана Бандеру

Кіцманським дошкільнятам розповіли про Степана Бандеру

Третього січня у приміщенні Кіцманського історико-краєзнавчого музею для вихованців Кіцманського ЗДО «Веселка» завідуюча Кіцманської районної дитячої
Керівнику студії «Водограй» Святославу Краю присвоєно звання заслуженого артиста України

Керівнику студії «Водограй» Святославу Краю присвоєно звання заслуженого артиста України

 Уродженець Івано-Фран-ківщини Святослав Край, закінчивши Чернівецьке музичне училище, потім — ЧНУ (історичний і теологічний факультети), творчу
На строкову військову службу призивають офіцерів запасу

На строкову військову службу призивають офіцерів запасу

Кіцманський об’єднаний районний військкомат інформує 30 травня 2017 року Міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак підписав наказ, який

Додати коментар

Ваше Ім’я:
Ваш E-Mail:
Запитання:
Як звали Гагаріна
Відповідь:*
Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введіть код:









soc

Ми в соц.мережах
soc soc soc soc
Погода


ВХІД НА САЙТ