Громадсько-політичний тижневик Кіцманщини

Галина Липовик: ”Чим довше на чужині, тим більше хочеться додому”

09 мар 2018

Галина Липовик: ”Чим довше на чужині, тим більше хочеться додому”

Галина Липовик – корінна кіцманка, яка народилася в сім’ї Завершенюків. Закінчивши Кіцманську школу, почала працювати у відділі «Союздрук» Кіцманського вузла зв’язку. Без відриву від виробництва здобула спеціальну освіту у Львівському електротехнікумі зв’язку. Подальший кар’єрний ріст – кадровик Кіцманського райвузла зв’язку, потім – Кіцманського «Укртелекому». Нині волею долі опинилася на заробітках в Америці. Як живеться таким, як вона, за кордоном, Галина Василівна розповідає читачам «Вільного життя».

Галина Липовик: ”Чим довше на чужині, тим більше хочеться додому”


 За кордоном я вже 12 років. Живу в м.Бруклін. Це – один з шести районів Нью-Йорка. Місто багатонаціональне, але більшість – російськомовні жителі. Наприклад, на Брайтон-Біч всі магазини, ресторани, кафе, пекарні тримають вихідці з Одеси. А коли йдеш по Брайтону, то можеш зустріти багато і наших земляків, бо тут є пляж, і влітку майже всі після роботи йдуть сюди відпочити: хто купається, хто сидить на лавочці. Ми тут гуртуємося, буває, співаємо українських пісень. У всіх містах є діаспора українська і українські церкви. Я ходжу до української церкви в Манхетені, яка називається Трьох Святих. Там кожної неділі, а також на всі великі і малі українські свята, є служба Божа. Цій церкві більше 50 років і заснували її перші українці, які прибули до Америки. Ми там, як одна родина. Радіємо за кожного прихожанина, допомагаємо із роботою. В церкві є великий зал у напівпідвальному приміщенні і кухня з усіма зручностями, де ми готуємо на великі свята обіди. Тут в Нью-Йорку всі українці, а особливо українська діаспора, дуже дружні, вболівають за Україну. Ми виходимо на організовані протести під будівлі Російського консульства, Українського представництва в ООН з прапорами та лозунгами, в національному вбранні, і виступаємо, і протестуємо, і вшановуємо загиблих Героїв. До нас виходять представники Українського консульства. Ми спілкуємося, пред’являємо свої пропозиції і вимоги. Це тільки ховаються, як миші по норах, у Російському консульстві і не виходять до нас. На такі акції приходить щонайменше 4-5 тисяч українців від маленького до великого, нас охороняє поліція і перекриває великі вулиці від транспорту. Поліція слідкує, щоб не було провокацій, але ні в що не втручається. Тут до української діаспори дослухаються і поважають її.
Влітку є декілька днів, коли можна поїхати на екскурсію в Білий дім. Враження не описати словами. Сиділа за столом президента, бо під час екскурсії це дозволяється. Навкруги Білого дому багато зелені і квітів, скрізь встановлені камери та охорона, так що за кожним кроком там слідкують, але персонал дуже ввічливий, і розказують, і показують те, що спитаєш. У Білому домі працюють люди різних національностей і кольору шкіри, різного віросповідання. Екскурсія до Білого дому коштує 155 доларів, включаючи проїзд на автобусі.

Галина Липовик: ”Чим довше на чужині, тим більше хочеться додому”

 


У Брукліні я знімаю для проживання одну кімнату 2,5 на 4,5 метри, за яку плачу 550 доларів, проїзд у транспорті обходиться в місяць 125 доларів, телефон з інтернетом — 55 доларів, приблизно 300-350 доларів йде на харчування. А оскільки продукти дорожчають, то стараєшся купувати, де є знижки. А ще треба зубну пасту, мило, шампунь, то обходиться приблизно1200-1300 в місяць, щоб прожити одній людині. Особливо дороге житло. Наприклад, однокімнатна квартира з оплатою за газ і електроенергію вартує до 2000 доларів у місяць. Люди кооперуються і живуть у двохкімнатних квартирах по 2-3 сім’ї.
В Америці найдешевше коштує хліб, який виготовлений із зерна, вирощеного з додаванням міндобрив, — 2 долари за 456-грамову булку. 12 яєць (упаковка) коштують 2,99 доларів, у літній період може бути на пару центів дешевше. Всі натуральні продукти дуже дорогі.
Люди працюють по 10, 12, 14, 16 годин у добу, плюс дорога в один бік займає, щонайменше 1 годину. Я добираюся на роботу по 2,5 години і 10-12 годин працюю, то виходить 15-17,5 годин йде часу. За прибирання 3-поверхового будинку платять 100 доларів. А в цьому будинку є щонайменше 3 ванних кімнати і три туалети, на кожному поверсі є по 3 кімнати і по кабінету чи дитячій кімнаті, плюс кухня і коридор. Скрізь треба прибрати до ідеальної чистоти, бо в будинках встановлені камери і господарі бачать, як ти прибираєш. Якщо їм не сподобається, то кажуть більше не приходити. В мене таких випадків, слава Богу, не було. Тут дуже велика конкуренція всюди на прибираннях. У магазинах, ресторанах, ніде ніхто з тобою не буде панькатися. Не робиш швидко і якісно, тобі покажуть на двері і до побачення. Платять нам мінімальну платню: 8-10 доларів у годину, бо згідно з законом, який прийняли в Америці, мінімальна зарплатня в годину має бути 7,25. Зате якщо ти працюєш у господаря і він бачить твою старанність, то через 2-3 роки може тобі підняти зарплатню на 1-2 долари. Але для цього треба так наробитися, що коли приїжджаєш з роботи, то падаєш, як солома. Взагалі простий працівник може заробити 2000-2500 тисячі в місяць, половину йде на проживання та сплату податків, які складають в середньому 30-35 процентів. Найкраще заробляють лікарі і юристи, але для цього треба вчитися по 10-12 років. Якщо студент не має допомоги від сім’ї, то бере кредит у банку на 30 років, потім віддає ту суму плюс проценти.
Одна година консультації в юриста обходиться 100-150 доларів. Дуже дорогі послуги стоматолога. Наприклад, тільки вирвати зуб, який болить і неможливо лікувати, треба заплатити від 100 до 150 доларів. Частину лікування оплачує медична страховка, решту люди доплачують самі, а якщо не мають зразу повної суми, то їм дають змогу платити частинами. Це все я зазнала на собі, коли вісім років назад важко захворіла на онко. Спасибі добрим людям, які допомогли вижити.

Галина Липовик: ”Чим довше на чужині, тим більше хочеться додому”


Дуже важко привикати до чужини. І чим довше  проживаєш за кордоном, тим більше хочеш додому, до рідної України. Але є обставини, хвороби, які не дозволяють здаватися. Вихідних у мене немає практично. Відпочиваю лиш у великі релігійні свята, коли йду в церкву. Одні з одними українці зустрічаються рідко, бо всі дуже зайняті. Адже коли не працюєш, то не знаєш, за що тут жити. А життя дуже дороге і важке, тож треба працювати, працювати і ще раз працювати. А взагалі Америка прекрасна, хоча дуже жорстка і правильна, бо діють закони.
Галина ЗАВЕРШЕНЮК-ЛИПОВИК,
кіцманчанка. м.Нью-Йорк.

3 491

Схожі новини:

Потрійне свято в кіцманській родині

Потрійне свято в кіцманській родині

Чи не найактивніше і завжди з гарним настроєм та щедрим застіллям зустрічають 24 серпня у родині Григоряків з Кіцманя, адже попри те, що шанують кожну річницю
Українська громада в Канаді відзначає День незалежності та інші свята України (+ВІДЕО)

Українська громада в Канаді відзначає День незалежності та інші свята України (+ВІДЕО)

Під час візиту в Мамаївці керівників танцювальних колективів «Троянда» і «Сопілка» з Канади нашому кореспондентові вдалося поспілкуватись із канадськими
Де можуть відпочити кіцманчани: в Україні та за кордоном

Де можуть відпочити кіцманчани: в Україні та за кордоном

Гаряча пора відпусток і літнього відпочинку активно триває. Хтось самостійно і ретельно готувався, заздалегідь спланувавши все до дрібниць, комусь несподівано
На Кіцманщині сплачeно найбільшe туристичного податку серед районів Буковини

На Кіцманщині сплачeно найбільшe туристичного податку серед районів Буковини

За даними моніторингу фіскальної служби Буковини, впродовж чотирьох місяців беззаперечним лідером зі сплати туристичного збору традиційно залишається місто
У стародавній Дмитрівській церкві села Кальнівці освятили новий іконостас

У стародавній Дмитрівській церкві села Кальнівці освятили новий іконостас

З нагоди освячення іконостасу в Дмитрієвській церкві с.Кальнівці на святкову сліжбу завітав Митрополит Чернівецький та Буковинський Мелетій. Про це повідомляє
Чим ближче до лінії розмежування, тим більше бійці потребують допомоги волонтерів

Чим ближче до лінії розмежування, тим більше бійці потребують допомоги волонтерів

У кінці жовтня допомогу, зібрану «Кіцманським волонтерським центром допомоги Українській Армії», було доставлено нашим захисникам на передову. Голова ГО

Додати коментар

Ваше Ім’я:
Ваш E-Mail:
Запитання:
Як звали Шевченка
Відповідь:*
Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введіть код:













soc

Ми в соц.мережах
soc soc soc soc
Погода


ВХІД НА САЙТ