Громадсько-політичний тижневик Кіцманщини

Хлівищанці прагнуть зберегти село та історичні надбання

16 фев 2018

Село Хлівище цілком можна було б назвати маленькою Швейцарією, адже воно затишно розкинулося горбистою місцевістю біля лісу, з чистим повітрям і достатньо віддалене від метушливих і густонаселених районного та обласного центрів. Мальовнича природа, невеличка територія, добрі, щирі, працьовиті люди — все це додає Хлівищу особливої краси. І певно недарма пани Отто і Ліза Гольднер (німці за походженням) колись саме тут вирішили оселитись і побудувати свій маєток, який і сьогодні є окрасою села.

Хлівищанці прагнуть зберегти село та історичні надбання

Загальна кількість населення у Хлівищі сьогодні складає 658 осіб. І кого з сельчан не зупиниш на розмову, кожен з болем згадує і розповідає про печальні події 1952 року, коли насильницьким методом жителів виселили в Андріївський р-н Запорізької області. Тоді хтось у владній верхівці визнав село неперспективним «хутором» через нібито малу кількість дворів, хоч насправді їх налічувалося 360. Тож рік увійшов в історію села як «рік насильного переселення у Запорізьку область». До цього чисельність населення становила близько 1200 осіб.
Селу належать 1304 га земель загального користування, з них 200 га лісу, решту становлять землі особистого житлового будівництва та розпайовані землі. 550 гектарів обробляє корпорація «Сварог Вест груп», понад 100 гектарів — ПСП «Зоря».
Протяжність комунальних доріг становить 7,5 км. Коли у 2008 році стався паводок і на його подолання були спрямовані значні зусилля та кошти, 95% доріг програвіювали. Село зв’язане транспортним сполученням як з районним, так і з обласним центром. Тут регулярно і за зручним графіком курсує маршрутний автобус Хлівище-Чернівці. У 2006 р. село було повністю газифіковане.
Традиційно основними об’єктами соціально-економічного устрою у селі є сільська рада, яку з 2000 року очолює сільський голова Роман Васильович Руснак, Хлівищанський ЗНЗ І-ІІ ст., дошкільна дитяча установа, ФАП, сільський клуб, діють 2 магазини.
За словами директора Хлівищанського ЗНЗ І-ІІ ст. Любові Тарнавської, школа хоч і маленька, адже тут навчаються 70 учнів, але живе повноцінним освітянським життям:
— Наші педагоги та учні беруть активну участь у різних районних та обласних конкурсах. У 2017 році у конкурсі «Моя батьківщина» двоє наших учнів здобули перші призові місця. Також маємо гарні успіхи в екологічних конкурсах, музичних, проводиться у школі краєзнавчо-пошукова робота. Кожен вчитель робить свій невід’ємний внесок у розвиток та виховання учнів. Ми дуже вболіваємо про те, щоб школу не закрили, адже вона одна з найменших у районі. Проте для нашого села це осередок освіти та культури, громадянської свідомості і збереження традицій. Бо від цього залежить майбутнє кожного села.

Хлівищанці прагнуть зберегти село та історичні надбання

 
До слова, навчальний заклад розташований у прекрасній споруді — панському будинку, в архітектурі якого проявляються елементи готичного стилю. Будівля розташована ліворуч від центральної дороги при в'їзді в село. Відтоді, як в 1952 році попереднє приміщення школи, що було в центрі села, зруйнували,  юні хлівищанці здобувають освіту в панському маєтку. Крім школи, в цьому приміщенні розмістився і клуб.
Утримання та збереження цієї споруди потребує чималих зусиль та коштів, адже двоповерховий будинок дуже давній. У 2004 році будівлю було перекрито металочерепицею такого ж кольору і стилю, як було до цього часу.
У 2008 році за сприяння сільського голови було виділено кошти на заміну всіх вікон у школі на енергозберігаючі, відновлено фасад панського маєтку із збереженням архітектурної цілісності.

Хлівищанці прагнуть зберегти село та історичні надбання

 Однак існує й чимало нагальних потреб. Першочерговими з них для навчального закладу є ремонт пічного опалення. Адже класні кімнати опалюються пічками з кахелю, які за своєю давністю руйнуються. У минулому році з районного бюджету було виділено 50 тис.грн. і 3 грубки було відновлено, тож тепер у класах, де їх відремонтували, забезпечено належний  температурний режим. Наразі ще 5 пічок перебувають в аварійному стані, 1 у спортзалі взагалі зруйнована (на знімку). 

Сільську дитячу дошкільну установу наразі відвідують 30 малюків, які формують дві групи. Проте у зв’язку із низькою народжуваністю, кількість діток в черзі на наступний рік зменшилася, тож напевно функціонуватиме тільки 1 група.  У садку протягом останніх років перекрито дах, замінено вікна на енергозберігаючі, підведено водогін. Однак потребує негайного вирішення питання  облаштування каналізації, яку необхідно якнайшвидше привести до вимог санітарних норм.
Потребує оновлення і вуличне освітлення села, і щодо цього, як і стосовно інших соціальних напрямів, сільський голова Р.Руснак поділився своїми роздумами:
— На мою думку, нерівноцінно здійснюється розподіл бюджетних коштів між населеними пунктами Кіцманщини. Бо одним селам здійснюють видатки на розвиток усіх сфер забезпечення, в той час як іншим навіть на найнеобхідніше не вистачає. До прикладу, в одних селах вже по 2 рази поміняли освітлення, а в інших ще навіть і один раз не зробили. Загалом, я був противником децентралізації, але останні події змусили мене передивитися свою позицію. Тож можливо саме об’єднання громад стане корисним для нашого села.
Складне питання і щодо роботи сільського ФАПу, де необхідно провести ремонт, забезпечити опалення і приділити більше уваги цьому питанню в цілому. Наразі медичні послуги жителям села надають завідуюча ФАПом та медсестра.
Ще донедавна існували труднощі в сфері культури, бо певний час працівника культури в Хлівищі не було і тільки з грудня 2017 року залучили фахівця. Тож зразу відбулися позитивні зрушення, запрацювали гуртки, діти нині збираються у сільському клубі, щоб пограти у теніс, планується закупити деяке обладнання, щоб зацікавити молодь. Також у планах сільського голови та громади облаштування сільського спортзалу, щоб молодь мала де активно проводити дозвілля.  
Минулого року парафіяльна громада Свято-Михайлівської церкви розпочала капітальний ремонт храму.  До 1908 р. в селі була старенька церква, та в 1912 р. на кошти сільських парафіян було збудовано новий гарний дерев’яний храм з трьома куполами. Святиня носить ім’я Архангела Михаїла та Гавриїла, що вшановується храмовим святом села. Тепер на ремонт церкви хлівищанцями та небайдужими вихідцями села зібрано вже близько 180 тис.грн. і розпочато відновлення купола.
Жителі села пишаються працьовитими землеробами, талановитими митцями, лікарями, вчителями, музикантами. Серед них буковинська поетеса Зіновія Канюк, талановиті художники Михайло Катеринюк та Олександр Романюк. Знають про Хлівище і за межами нашої області завдяки здібностям Василини Денищук, яка зцілює людей від різних хвороб. Односельці тішаться успіхам свого молодого талановитого вокаліста Едуарда Моставчука, який ще навчаючись у Хлівищанському ЗНЗ І-ІІ ст., зачарував усіх своїм голосом, був учасником і не-одноразово займав призові місця в районних та обласних конкурсах, фестивалях.
Варті поваги і шани троє солдатів з Хлівища, які перебувають нині у зоні АТО. Один з двох загиблих у Кіцманському районі учасників бойових дій на Сході України — уродженець села Хлівище Валеріан Моринюк. Всі згадані захисники є добровольцями, що свідчить про високий патріотизм хлівищанців, які виконують свій обов’язок, захищаючи кордони батьківщини.
6 липня 2018 року Хлівищу виповнюється 605 років.
У збірнику «Молдавські документи до Стефана Великого», виданому Михаєм Костакеску в 1931 році (м.Яси, Румунія), зберігається Грамота воєводи Олександра від 6 липня 1413 року, якою подаровано великий Кіцмань з навколишніми селами Суховерхів, Хлівище, Давидівці його тещі Анастасії з умовою, що після її смерті всі землі перейдуть у власність Радівецької єпіскопії. Ця дата і вважається офіційно першою письмовою згадкою про Хлівище.
За шість сотень років чимало перепетій зазнало це буковинське село. Були і часи розквіту, коли воно входило до числа кращих в районі, і сутужні часи воєнних лихоліть та насильницького переселення, подальшого відродження і становлення. Проте хлівищанці дуже люблять своє село і твердо впевнені в його майбутньому.
Янна НИКОЛАЙЧУК.
 

Хлівищанці прагнуть зберегти село та історичні надбання

 

Хлівищанці прагнуть зберегти село та історичні надбання

 

Хлівищанці прагнуть зберегти село та історичні надбання

 

Хлівищанці прагнуть зберегти село та історичні надбання

 

Хлівищанці прагнуть зберегти село та історичні надбання

 



1 520

Схожі новини:

Українців стає менше: як змінилася демографічна ситуація в країні за 4 роки

Українців стає менше: як змінилася демографічна ситуація в країні за 4 роки

За даними Державної служби статистики України станом на 1 листопада 2017 року чисельність населення України склала 42 млн 248 тисяч 600 чоловік. «Слово і Діло»
В агрофірмі «Оршівській» очікують високого урожаю цукрових буряків

В агрофірмі «Оршівській» очікують високого урожаю цукрових буряків

Днями розпочали збирати цукровий буряк на полях ТОВ «Агрофірми «Оршівська», що входить до складу корпорації «Сварог Вест Груп». Зокрема, минулої середи
Збирають понад 90 центнерів пшениці з гектара  на полях агрофірми «Оршівська»

Збирають понад 90 центнерів пшениці з гектара на полях агрофірми «Оршівська»

Цей рік, на щастя, урожайний для основних видів сільгоспкультур. На Кіцманщині в розпалі жнива: на полях збирають озимі зернові, ярий ячмінь та горох. Як
На полях АФ

На полях АФ "Оршівська" буде засіяно понад тисячу гектарів цукрового буряка

 На сьогодні сільськогосподарські підприємства нашого району в цілому завершили сівбу ранніх зернових. Посіяно 400 гектарів ярого ячменю, 200 гектарів
Під час весняної толоки на Кіцманщині прибирали узбіччя доріг

Під час весняної толоки на Кіцманщині прибирали узбіччя доріг

Початок весни — це перші паростки молодої трави, теплі сонячні дні, цвітіння первоцвітів і ніжна зелень на деревах.  Але, на жаль, цю красу природи псує
Роз’яснення про отримання субсидії

Роз’яснення про отримання субсидії

 В українському суспільстві існує дуже багато міфів про субсидії, які перешкоджають людям скористатися державною допомогою у сплаті житлово-комунальних

Додати коментар

Ваше Ім’я:
Ваш E-Mail:
Запитання:
Як звали Гагаріна
Відповідь:*
Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введіть код:















soc

Ми в соц.мережах
soc soc soc soc
Погода


ВХІД НА САЙТ