Громадсько-політичний тижневик Кіцманщини

Пісня —це бездонна душа українського народу

19 авг 2016

Пісня —це бездонна душа українського народу

Нещодавно у с.Шишківці у приміщенні Будинку культури відбувся концерт, присвячений 25-літтю фольклорно-етнографічного колективу «Світлиця» під керівництвом вчительки-пенсіонерки Магдалини Василівни Гулей.
Цей фольклорний гурт був створений у 1991 р. Магдалина Василівна Гулей саме тоді повернулася з канадських гостин. Українська діаспора в Канаді дуже поважає та цінує рідну мову, давні звичаї та традиції. Тому Магдалина Василівна з допомогою своїх ровесниць вирішила відродити давно забуті народні співанки.

— Чому саме «Світлицею» був названий Ваш колектив? — запитую у своєї вчительки М.В.Гулей.
— Ти не повіриш, але це назва квітки, — відказує жінка. — Колись давно на півночі нашого краю росла квітка, яка називалася світлиця. Тепер її ніде немає. Якось я гостювала у тітки в Канаді і побачила цю рослинку. Виявилося, що наші земляки першої хвилі міграції брали з собою все, що нагадувало їм праотчий дім, в тому числі і квіти з рідного подвір’я. Я була приємно вражена і згадала своє дитинство, коли у нас вдома під хатою теж росла ця квітка.
— У кого Ви записали саме прадавні пісні нашого села? Хто Вам допомагав найбільше з односельчанок?
— Багато нам наспівала старша односельчанка Марія Танасійчук, яка знала дуже і дуже багато старовиннообрядових, побутових, жартівливих, стрілецьких пісень. Саме на основі цих співанок кіцманський композитор та фольклорист Кузьма Смаль видав чудову збірку «Ой, калина біло цвіте».
— Ваші учасники колективу «Світлиця», хто вони?
— Це — колишні працівники колгоспу «День урожаю», які були відомі на всю область, Параска Тацюк, Марія Антонюк, Мафта Грушинська, а також активісти Марія Гавдун, Зиновія Каралаш, Марія Літун, Варвара Мулик, Василина Стефанчук, Марія Танасійчук (Семенівна), Магдалина Ткачик, Марія Фалібога, Василина Федик, Парасина Дерпак, Марія Рихло (Італія). На жаль, декого з цих жінок вже немає в живих, але пам’ять про них живе у піснях, виплеканих ними.
— Чи відчуваєте підтримку своїх рідних?
— Так, звичайно, — усміхається Магдалина Василівна. — Це, насамперед, мій чоловік Петро Жуківський. Він завжди мене підтримує порадами та розумінням. І, звичайно, моя дочка та мої внуки.
— Пам’ятаєте, Магдалино Василівно, 1988 рік, наш перед-новорічний виступ у школі?
— Так, — киває головою вчителька, — я тоді була вашим класним керівником і вирішила підготувати найкращий номер. Хотіла ще в ті далекі комуністичні часи, щоб ви дізналися та полюбили національний буковинський одяг та українські народні традиції.
— І не переживали, що можна було набратися проблем за відродження та популяризацію національного минулого?
— Ні, ти знаєш, я цією проб-лемою аніскільки не переймалася, бо дуже люблю народні звичаї і вважаю, що вони переживуть будь-які тоталітарні режими.
Ми розмовляли з Магдалиною Василівною ще довго за північ, згадували шкільні роки, коли вона викладала українську та російську мови і літературу в Шишківській СШ та була нашим класним керівником. Це були прекрасні роки нашої вчительки та нас, її вихованців. Весь час вона навчала нас добра, любові, прощення, милосердя. Бо такою є сама. Бо такою виховали її батьки. Виховали з любов’ю, шаною та повагою до всього рідного. Тому і вона прививала учням любов до отчого дому, до рідного краю, народних традицій.
Як добре, що живе на світі така чудова людина, як Магдалина Василівна, яка любить все і всіх оточуючих; що зуміла організувати такий самобутній колектив і по крихтах накопичити давно забуті українські народні пісні та виконує їх. Для чого? Щоб передати майбутнім нащадкам. Бо саме автентичні пісні, манера їх виконання представляють собою код української нації.

Тетяна МИХАЙЛЮК,
колишня учениця,
випускниця 1989 року,
вчителька Шишківського ЗНЗ І-ІІІ ст.


Схожі новини:

Loading...
«А пісня — це душа українського народу»

«А пісня — це душа українського народу»

Працівники клубу с.Клокічка Інна Щербан та Богдан Захарюк приділяють велику увагу патріотичному вихованню дітей та молоді. Кожен захід, проведений ними,
Гідна бути вчителем

Гідна бути вчителем

Нинішня ювілярка, жителька с.Шишківці Магдалина Василівна Гулей — педагог від Бога, вчитель з народу, людина щед-рої вдачі. Так про неї відгукуються
Пісенна Кіцманщина

Пісенна Кіцманщина

Як невпинно спливає час. Здається, ніби вчора ми з Кузьмою Антоновичем Смалем разом виїжджали на зустріч з учнями Ошихлібської школи, виступали перед
Життя — як пісня

Життя — як пісня

О, пісне народна! Одна ти мене, Лиш одна ти мене не кидаєш. І куди тільки доля мене не жене — Ти за мною, як пташка, літаєш. Ці рядки українського поета
На Україні державною мовою повинна бути тільки українська

На Україні державною мовою повинна бути тільки українська

Шановна редакціє, я, постійна читачка вашої газети, прочитавши статтю М.Куєка «У якій державі ми живемо?», не можу не сказати, що згідна підписатися під кожним
Це була талановита людина

Це була талановита людина

Буде скоро сорок днів, як раптово пішов із життя відомий фольклорист, композитор, музико-знавець, заслужений діяч культури України Кузьма Антонович Смаль. Для

Додати коментар

Ваше Ім’я:
Ваш E-Mail:
Запитання:
Як звали Гагаріна
Відповідь:*
Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введіть код:









soc

Ми в соц.мережах
soc soc soc soc
Погода


ВХІД НА САЙТ