Громадсько-політичний тижневик Кіцманщини

«Вільне життя» підкорило Говерлу

14 июл 2015
«Вільне життя» підкорило Говерлу

Працівники редакції газети «Вільне життя» зійшли на найвищу
вершину українських Карпат, висотою 2061 метр

У розпалі пора літніх канікул і відпусток, та мабуть не кожному вдасться цього року позасмагати на березі моря. Тож наш колектив, порадившись, вибрав похід у гори як більш заощадливий, проте не менш захоплюючий вид відпочинку, а водночас — і нагоду краще пізнати свій край. Адже Україна — така красива і неповторна, багата на цікаві й унікальні природні, історичні, архітектурні та культурні пам’ятки й місця, в яких варто побувати.

«Вільне життя» підкорило Говерлу

Торік, мандруючи замками Львівщини, ми охопили три основні туристичні принади довкола легендарного і старовинного Львова — Олеський, Підгорецький та Золочівський замки. Нас зачарувала їх вишукана архітектура, містична історія і мальовничі пейзажі. Нині хочемо поділитися з читачами свіжими і яскравими враженнями від сходження на Говерлу, яке наш редакційний колектив здійснив 27 червня, напередодні визначного державного свята — Дня Конституції.
Всупереч невтішним прогнозам погоди і навіть штормовому попередженню на вихідні, ми, хоч і вагались, але не відмінили поїздку. І не прогадали — мудра і древня Говерла була до нас дуже прихильною. Віримо, що цьому сприяв і нескладний ритуал, який ми провели перед сходженням, попросивши у гори на це дозволу. Або це був приємний збіг обставин, або ми — непогані мольфари-початківці…
Дістатися Говерли можна кількома маршрутами, які дещо відрізняються за протяжністю. Ми обрали довший, але більш пологий шлях, вирушивши з боку турбази «Заросляк» (через так звану Говерлянку), і дісталися вершини майже через три години. Мусимо визнати, що зробити це було непросто, адже сходження на найвищу точку України вимагає відповідної фізичної підготовки. Зате воно було того варте — дякуючи сонячній та ясній погоді, ми побачили всю красу живописних краєвидів. Дуже гарно проглядався увесь чорногорський хребет, на якому розташована гора, що вабила нас своєю непорушністю і стійкістю, перед нами відкрилася така чудова панорама, що ми навіть забули про втому і час.
Крім нашої невеличкої туристичної групи, Говерла тієї суботи люб’язно зустріла ще кілька сотень туристів. Цікаво, скільки людей тут уже побувало? Адже відомо, що перший туристичний маршрут зі сходження на гору був відкритий ще 1880 року.
Як виявилося, сама вершина досить зручна. Це — плаский кам’янистий майданчик, вкритий альпійськими травами, тут майоріють жовто-блакитні прапори, височіє металевий хрест і скульптурний монумент з українським тризубом, що зазнав вандалізму кілька років тому, стоїть плита, де зібрані грудки землі з різних регіонів України, а також можна побачити багато записок і написів, залишених туристами.
Ми зробили чимало гарних знімків на згадку, намилувалися привабливими ландшафтами, та треба було повертатися назад до автобуса, позаяк попереду нас чекав спуск, на який знадобилося ще дві години. Втім, спускалися ми в розміреному темпі, тим же маршрутом, краще ознайомились із пагорбами і схилами гори, вкритими травами й кущами, буковими та смерековими лісами, багато фотографувалися. На повні груди вдихали свіже карпатське повітря, вмивалися чистою і прохолодною джерельною водою Пруту, який тут протікає. А ми й не здогадувалися, що на новому невідомому місці знайдемо щось близьке і знайоме, що річка Прут, де ми так часто купаємося й засмагаємо, бере початок зі схилів Говерли. А ще переповідали відомі нам легенди про Говерлу та Прут. В одній з них йдеться, що колись це були юнак і дівчина, які кохали один одного. Аж поки про їхні почуття не дізнався батько дівчини Грізний Мольфар. Не схвалюючи вибору доньки, він вирішив розлучити їх, і щоб Прут не знайшов Говерлу, батько сховав її, перетворивши на гору. Але хлопець дізнався, що може звільнити кохану, зійшовши на вершину гори на світанні. Та не встиг, сів на схилі Говерли і заплакав, перетворившись у річку, яка й досі випливає зі схилів гори. Відтоді Говерла і Прут завжди разом…
На цікаву екскурсію перетворилася для нас і кількагодинна поїздка в автобусі. Долаючи схили і серпантини місцевих доріг, ми милувалися красивими карпатськими пейзажами за вікном, традиційними дерев’яними будиночками і гарними доглянутими обійстями. На кількох огорожах сушилася овеча вовна, то тут, то там виднілись акуратно складені копиці сіна і мереживні стежинки високо в гори. Подекуди паслися невеликі отари кіз і охайні низькорослі гірські корови. Ми зауважили, що там, у горах, час, ніби не знає ліку, серцем і душею можна відпочити від метушні й шалених темпів, якими переважно живуть містяни.
Сповнені яскравих вражень і позитивних емоцій від подорожі, погоджуємось, що краще від гір можуть бути тільки… гори! Тож у майбутніх планах — підкорення нових вершин і незвіданих досі доріг, відвідування визначних місць та незабутні мандрівки рідною Україною.

Христина ФЕДИК.


Схожі новини:

Loading...
Захід з нагоди свята

Захід з нагоди свята

26 червня у с.Киселеві відбувся святковий захід з нагоди Дня Конституції України та Дня молоді. Ведучі Оксана Ткачук та Юлія Федоряк зробили змістовним початок
“Писанка” зачарувала луганчан

“Писанка” зачарувала луганчан

Неперевершені пропагандисти української музики, пісні, слова — заслужені артисти України Оксана Савчук та Іван Кавацюк, а віднедавна — і
Туристична мандрівка у гори

Туристична мандрівка у гори

Досить тривалий час при Кіцманському районному будинку дитячої творчості функціонує туристичний гурток, який веде Ярослав Петрович Лизій. Заняття, вірніше,
Чари древнього міста

Чари древнього міста

Вже багато років я керую екскурсійно-туристичним гуртком. Часто при складанні плану роботи на навчальний рік члени гуртка вносять пропозицію організувати один
Ідеальна подорож на вихідні — мандрівка Тернопільщиною

Ідеальна подорож на вихідні — мандрівка Тернопільщиною

Відомий письменник Марк Твен колись сказав, що у старості ми будемо найбільше шкодувати про те, що мало любили і мало подорожували. Тож аби мати менше причин
Свобода слова: перспективи та реалії

Свобода слова: перспективи та реалії

Такою була тема «круглого столу» з нагоди Дня журналіста, в якому взяли участь голова райдержадміністрації Олег Унгурян, голова районної ради Василь Ящук,

Додати коментар

Ваше Ім’я:
Ваш E-Mail:
Запитання:
Як звали Шевченка
Відповідь:*
Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введіть код:









soc

Ми в соц.мережах
soc soc soc soc
Погода


ВХІД НА САЙТ