Громадсько-політичний тижневик Кіцманщини

Як допомогти бійцям повернутися до звичного життя

24 апр 2015

Як допомогти бійцям повернутися до звичного життя
Як допомогти бійцям повернутися до звичного життя

Як рідним і близьким учасників АТО, які повертаються з фронту, варто поводити себе, щоб довгождана зустріч з найдорожчими людьми не була затьмарена відчуженням чи стресом? З цим запитанням ми звернулися до лікаря-психолога Кіцманської ЦРЛ Володимира ХРОМЮКА.

— Справді, багато бійців повертаються з зони АТО з величезним багажем психологічних переживань, у них змінюється поведінка. Це пов’язано безпосередньо з бойовими рефлексами, які вони отримали в результаті небезпечних для життя ситуацій. Тим, хто буде спілкуватися з учасниками АТО, важливо усвідомлювати: те, що з людиною відбувалося на війні, серйозно вплинуло на її світосприйняття, на емоційний і психологічний стан. Тому до них потрібен особливий підхід, у розмові з воїнами АТО варто зважати на їх почуття, думки й переживання.
— З якими проблемами найперше стикаються учасники АТО і як їм простіше повернутися до звичного життя?
— Як показує практика, учасники АТО стикаються з серйозним бар’єром щойно повертаються до звичного життя. Найважче для них — саме розпочати спілкуватися з оточуючими, адже із зони бойових дій вони повертаються зовсім іншими людьми з унікальним досвідом. Допомогти бійцю подолати ці труднощі може насамперед сім’я, прийнявши його разом з новими поглядами, знайомствами, проблемами, страхами і, можливо, навіть проявами агресії. Людина, яка пройшла війну, стала сильнішою, мудрішою, досвідченішою. Основне — що вона повернулася живою. Все інше — труднощі, які можна подолати.
Повернення до звичного життя може затягнутись, але без любові, турботи, тепла і, найголовніше, прийняття сім’ї — це буде практично неможливим. Бійцю потрібно усвідомлювати, що поруч з ним рідні люди, які приймуть його таким, яким він є. В іншому випадку він залишається сам-на-сам зі своїми спогадами, які можуть бути небезпечними для психічного здоров’я. А це може призвести до внутрішнього конфлікту, який з часом поступово посилюватиметься.
— Як саме члени сім’ї можуть допомогти бійцю швидше адаптуватись у суспільстві?
— Потрібно якомога більше залучати їх до вирішення побутових справ і ні в якому разі не жаліти, щоб не поглибити внутрішню психічну травму (на полі бою він герой, а тут дружина робить все сама, щоб він начебто відпочив). Навпаки — бійці повинні відчувати, що потрібні тут і не є тягарем для оточуючих.
Головне — не задавайте гострих запитань про війну («Ти когось убивав?», «Як там було?»), адже, щоб відповісти, людині подумки доведеться повернутися в стресові ситуації. Якщо все-таки з вами захочуть на цю тему говорити, тоді слухайте спокійно, дозвольте розказати вояку саме те, що він хоче, і обов’язково подякуйте, що він поділився цим із вами.
Нерідко трапляються випадки, коли в учасників бойових дій пропадає сексуальний потяг і з’являється агресивний настрій. З цим також можна впоратись, якщо вирішувати проблему спільними зусиллями. Чоловіка потрібно поступово привчати, що вся небезпека минула і удару в спину не буде. Для цього жінка може частіше погладжувати спину і плечі, ніжно обіймати...
— Що ви рекомендуєте робити воякам, щоб подолати психологічні наслідки стресу, отриманого у військових умовах?
— По-перше, встановити чіткий розпорядок дня, завести щоденник і записувати всі думки, які приходять у голову: все, що турбує або лякає. По-друге, обмежити або взагалі відмовитися від кофеїновмісних напоїв (вони надто збуджують нервову систему), від вживання алкоголю і тютюну. Не дозволяйте собі лінуватися, намагайтеся щодня давати організмові фізичне навантаження (від занять спортом до рубання дров чи роботи на присадибній ділянці, городі). Також раджу менше дивитися телевізор, зробити паузу в перегляді новин, виключивши їх зі щоденного життя.
Якщо людині починають снитися кошмари, слід звернутися до психолога чи психотерапевта. При сильних емоційних реакціях (тривога, паніка, вибух агресії, постійна злість) — виконувати дихальні, релаксаційні вправи, фізіотерапевтичні процедури, відвідувати баню, сауну, басейн, просити рідних, щоб робили легкий масаж із застосуванням ароматерапії чи  арттерапії.
— Дякую за розмову.

Інтерв’ю вела
Христина ФЕДИК.


Схожі новини:

Loading...
Учасники бойових дій зможуть безкоштовно відпочити на кіцманських ставках

Учасники бойових дій зможуть безкоштовно відпочити на кіцманських ставках

На минулій сесії районної ради учасники АТО та волонтери порушили питання про можливість безкоштовного відпочинку учасників бойових дій та їх сімей на
Роль капелана — бути поряд з військовими

Роль капелана — бути поряд з військовими

Уперших числах жовтня з зони антитерористичної операції на Буковину повернулися священики, які перебували там із капеланською місією. Серед них отець Юрій
З війни повертаються іншими

З війни повертаються іншими

У його долі часто емоції переважають над розумом, рішучість над виваженістю, патріотизм над розсудливістю… Побачивши в новинах, як беркутівці
Люди з Криму і Горлівки переїхали в наш район і вже забезпечені житлом та роботою

Люди з Криму і Горлівки переїхали в наш район і вже забезпечені житлом та роботою

Кіцманщина продовжує приймати вимушених переселенців із зони бойових дій на Донбасі та окупованого Криму, які через небезпеку покидають свої домівки, шукаючи
Усиновлення – справа всієї родини

Усиновлення – справа всієї родини

Традиційно вважається, що усиновлення — це вирішення проблем дитини, яка втратила сімейне оточення. Наважуся уточнити. Усиновлення — це і вирішення
Третій — не зайвий: розлучення  очима дитини

Третій — не зайвий: розлучення очима дитини

Важко оцінити, наскільки впливає розлучення батьків на їхніх дітей. Як часто бували у батьків конфлікти перед розлученням, якого віку досягли на той час діти,

Додати коментар

Ваше Ім’я:
Ваш E-Mail:
Запитання:
Як звали Гагаріна
Відповідь:*
Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введіть код:









soc

Ми в соц.мережах
soc soc soc soc
Погода


ВХІД НА САЙТ