Громадсько-політичний тижневик Кіцманщини

Маловідомі факти із життя Степана Бандери

05 янв 2015

Однією з найменш вивчених постатей української історії і досі залишається Провідник Організації Українських Націоналістів Степан Бандера. Визначний життєвий шлях борця за незалежність України поки що не здобув належної уваги з боку істориків.
Те, що Степан Бандера посів третє місце в десятці «Великих українців», зовсім не означає, що його життя й суспільно-політичні погляди є знайомими та близькими широкому загалу. Бандера залишається для багатьох швидше символом визвольної боротьби українців, аніж реальною людиною. Тому до чергової річниці від дня народження легендарного провідника ОУН-УПА пропонуємо читачам маловідомі факти про Степана Бандеру, які, можливо, допоможуть кожному з’ясувати передусім для себе, ким був Степан Бандера для України і за що боровся.  

 Із дитинства Степан мав погане здоров’я — через ревматизм суглобів йому відмовляли ноги, часом він навіть не міг ходити. Був досить низького зросту і доволі непомітний. Проте свідки відзначали його непересічну харизматичність.
 У молодості був відомий під псевдонімами "Лис", "Баба", "Степанко", "Сірий", "Малий" та ін.
 Під час свого навчання у Стрийській гімназії, Бандера захотів вступити до Пласту — однієї з небагатьох на той час легальних спортивно-патріотичних організацій для молоді. Проте через проблеми зі здоров’ям його не взяли. Хоч і з третьої спроби, але Бандера все ж таки домігся свого і вступив до організації.
 Сучасники Бандери згадували, що ще дитиною він почав готуватися до боротьби за свободу України. Він, нібито таємно від дорослих, піддавав себе тортурам ланцюгами та колов себе голками – так він готувався до можливих у майбутньому жорстоких допитів. Ці вправи, а також обливання холодною водою та багатогодинні стояння на морозі серйозно підірвали його здоров’я.
 Бандера очолив відділ пропаганди ОУН у 22 роки, в 23 – став заступником Крайового Провідника, а в 24 – очолив Провід. За його ініціативи було відкрито нові шляхи транспортування підпільної літератури з-за кордону, створено підпільну друкарню ОУН та хімічну лабораторію.
 Бандера любив гру в шахи, співав у хорі та грав на гітарі і мандоліні. Займався бігом, плаванням та лижним спортом. Не палив і не вживав алкоголю.
 Майже всі члени сім’ї Степана Бандери трагічно загинули під час війни або перебували в концтаборах.
  Бандера мав трьох дітей, а його дружина Ярослава допомагала йому у визвольній боротьбі.
 У повоєнні роки сім'я Бандери шість разів змінюватиме місця проживання: Берлін, Інсбрук, Зеєфельд, Мюнхен, Гільдесгайм, Штарнберг.
 Зрештою, через необхідність дати доньці хорошу освіту, сім'я у 1954 році остаточно переїжджає до німецького міста Мюнхен (Баварія). Батьки намагалися приховати від Наталки важливість персони її батька, щоб не наражати дівчинку на небезпеку. Тривалий час діти Бандери були переконані, що їхнє прізвище – Попель.
 Донька Бандери Наталка згадує про той час: "Маючи тринадцять років, я почала читати українські газети і читала багато про Степана Бандеру. З бігом часу, на підставі різних спостережень, постійної зміни прізвища, як і через факт, що навколо мого батька завжди було багато людей, в мене виникли певні здогади. Коли раз один знайомий проговорився, то я вже була певна, що Бандера — це мій батько".
 15 жовтня 1959 року в під'їзді будинку на вулиці Крайтмайр, 7, в Мюнхені о 13:05 знайшли ще живого залитого кров'ю Степана Бандеру. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута. Богдан Сташинський зі спеціального пістолета-шприца вистрілив в обличчя Степану Бандері струменем розчину ціанистого калію.
 Бандера усе життя був прихильником збройного опору, але особисто він ніколи не був задіяний у збройному протистоянні: акції проти поляків в 30-ті роки він ніколи не очолював особисто і не переховувався в криївках впродовж 40-х. Бандера був у першу чергу політиком і ухвалював політичні рішення: "Революційне змагання — це національна боротьба в площині духовності, культури, боротьба суспільно-політична й мілітарна, за повне знищення існуючого стану, його змісту й за побудову цілком нового, під кожним оглядом кращого стану, який відповідає потребам і бажанням українського народу".
 Бандера був похований 20 жовтня 1959 року на мюнхенському цвинтарі Вальдфрідгоф на 43 полі. Його труну засипали привезеною з України землею та покропили водою з Чорного моря. На могилу лідера ОУН було покладено 250 вінків.
 У проекті "Великі українці" Степан Бандера посів 3-є місце, набравши 261 247 голосів (16,12% від загальної кількості людей, які взяли участь в голосуванні). Проект закінчився гучним скандалом: Бандера, якого представляв Вахтанг Кіпіані, був серед лідерів голосування, але став третім, тоді як на підтримку майбутнього переможця Ярослава Мудрого, якого представляв Дмитро Табачник, за деякими даними, в останній день голосування з 80 номерів приходило понад 100 смс щохвилини. Шеф-редактор проекту Вахтанг Кіпіані заявив, що результати голосування було сфальсифіковано, втім продюсер проекту Єгор Бенкендорф заперечив це.
 В 2010 році йому було посмертно присвоєне звання Героя України, а в 2011 р. це рішення відмінене.
 Степан Бандера є почесним громадянином Тернополя, Івано-Франківська, Львова, Коломиї, Луцька, Червонограда, Теребовлі, Трускавця, Радехова, Сокаля, Борислава, Стебника, Жовкви, Сколе, Бережан, Бродів, Стрия, Моршина.
 У світі є 6 музеїв Степана Бандери, один з яких в Лондоні.
 Зберігся унікальний запис – інтерв’ю зі Степаном Бандерою 1959 року.
Підготувала
Янна Николайчук.


Схожі новини:

Loading...
Проголошення Акту відновлення української державності

Проголошення Акту відновлення української державності

В цьому році Україна відзначає 75-річчя проголошення Акту відновлення Української держави, який був прийнятий Народними Зборами у Львові 30 червня 1941 року.
Вшанували Степана Бандеру

Вшанували Степана Бандеру

9 січня на Штефана у читальному залі районної бібліотеки відбувся “круглий стіл”, присвячений пам’яті провідника ОУН-УПА Степана Бандери,
На сповідь до Степана Бандери

На сповідь до Степана Бандери

Боротися за утвердження українського духу на кожному квадратному сантиметрі території України Минулого тижня у середу християнство України відзначило день
Бандерівський дух — завжди поміж нас

Бандерівський дух — завжди поміж нас

Кожен з дитинства мріє стати героєм, отож дуже часто намагаємося повторити подвиги відомих людей, шукаючи собі ідеалів хтозна-де. Та часто виявляється, що ці
Тризуб біля серця

Тризуб біля серця

Кожна людина, яка шанує своїх батьків, пам’ятає стежки дитинства і не забуває могили дідів-прадідів, не може не любити рідної землі. За цю землю, за її свободу
Жива зустріч із Бандерою

Жива зустріч із Бандерою

 Першого січня 1909 року в одній галицькій священицькій родині у с.Угринів Старий Калуського повіту народився хлопчик, якому судилося велике майбутнє — він

Додати коментар

Ваше Ім’я:
Ваш E-Mail:
Запитання:
Як звали Гагаріна
Відповідь:*
Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введіть код:









soc

Ми в соц.мережах
soc soc soc soc
Погода


ВХІД НА САЙТ