Громадсько-політичний тижневик Кіцманщини

Щасливі і сумні дороги життя шипинчанки Ольги Семенович

06 дек 2013

Коли я цього року прийшла до своєї школи на черговий вечір-зустріч з колишніми випуск-никами, то перш за все подумала, чи буде там Ольга Семенович, яка закінчила навчальний заклад 40 років тому. Обводжу поглядом переповнений актовий зал школи, радію зустрічі із колишніми вихованцями, бачу Ольгу в колі її однокласників і думаю, що вже давно варто було написати про цю дивовижну людину.

… Її життя зіткане не тільки із кольорів веселки, а і з сумних. Доля була до неї то надзвичайно прихильна, то невблаганно жорстока. Народилася в працьовитій, гарній сім’ї Пашняків — Василя та Степанії. Росла, добре вчилася в школі, закінчила трикотажне училище і стала працювати. Одного разу на новорічному вечорі в клубі на неї звернув увагу Віктор Семенович, який саме тоді за гарну службу в армії одержав відпустку. Познайомилися, провів додому. Потім він, продовжуючи службу, писав дівчині зворушливі листи. Завершилося все весіллям. У гарну сім’ю Семеновичів прийшла молода невістка. Вона влилась у родину чоловіка без особливих труднощів. Батьки Віктора, будучи людьми надзвичайно доброзичливими, мудрими, по-справжньому віруючими, полюбили невістку як рідну доньку. Без вагань Ольга стала називати їх мамою і неньом.
У сім'ї були певні побутові проблеми. Тут проживали старенька хвора бабуся Віктора і його молодший брат Євген. Потрібно було добудовувати кухню. Та злагодженість у стосунках, працелюбність всіх членів родини забезпечували їм матеріальний достаток. Мали годувальницю — корівку, яку випасали всі по черзі. Ця родина ніколи не була прихильницею чарки або інших шкідливих звичок. Тут в найкращому сенсі сповідувались усі заповіді Божі.
… У молодого подружжя народились очікувані і бажані діти: сини Гриць і Міша та донечка Галя. Життя йшло. Відходять у вічність старші, які до останніх днів свого життя були оточені турботою, ласкою, терпимістю. Підростають діти. Тішать родичів своєю гарною поведінкою, успіхами в навчанні.
Ольга поміняла роботу на таку, аби більше бути зі своїми дітьми. Більшість шипинчан працювали тоді в Чернівцях і добиралися до робочого місця поїздом. Того грудневого похмурого ранку (була субота) Ольга прямувала на роботу звичним шляхом. Аби потрапити в потрібний поїзд, люди, зазвичай порушуючи правила безпеки, пролізали, зігнувшись попід вагонами, що стояли на ближній колії. Серед них — і Ольга. І ось в якусь коротку мить багатотонна машина рушила і відрізала молодій жінці обидві ноги. Вона лише краєм свідомості пам’ятає, як грубий чоловічий голос лаяв її останніми словами (!!!). Не важко здогадатись, що це був працівник, який допустив службову недбалість і боявся подальшої відповідальності.
Вражені очевидці кинулися на допомогу потерпілій. Лікарня… Кіцмань… Багато добрих, відповідальних медиків у білих халатах… Багаторазове пряме переливання крові… З глибокою вдячністю згадує жінка лікаря В.Ю.Андроника, який першим здав власну кров постраждалій. Не забула й своїх рятівників В.М.Місевича, В.В.Бачука та інших.
Ольга розповідала, що був нестерпний біль, відчай, навіть думки про кінець. У неї такий непанікуючий характер, але тривога люблячої мами за своїх дорогих дітей не покидала жінку. Тривали довгі дні, тижні, місяці реабілітації. Гноїлися рани на обрубках, лікарям доводилося вирізати шматки здорової шкіри і «латати» вражені ділянки. Можна лише уявити глибину страждань самої Олі і її родини. Всі молилися за її здоров'я і спасіння. І воно прийшло — в особі її прекрасного чоловіка Віктора, який у складній ситуації не проявив слабкість, не покинув напризволяще хвору немічну дружину.
І ось вона О.В.Семенович, інвалід І групи, вернулася до повноцінного життя, бо має прекрасного чоловіка, чудову сім'ю. Нині діти вже дорослі, створили свої сім’ї. Гріша — фінансист, Галя — медик, Міша — психолог. Родина розрослася за рахунок невісток, сватів, онуків (їх четверо).
... Ми сидимо з Ольгою в її затишній оселі, точніше в просторій кухні, яку збудував для неї майстер на всі руки чоловік Віктор. Все продумано так, аби дружині було зручно пересуватися на колясці. Повертаючись із школи, бабусю Олю провідує старша внучка шестикласниця Наталочка. Вона виймає із пакета 5 рушників, які брала у бабусі для шкільного свята (вчителі попросили, бо знають, що це не просто рушники, а витвори мистецтва). Ольга Василівна поповнила ряди знаменитих шипинських вишивальниць. Із вдячністю згадує своїх наставниць О.І.Гуцул та О.В.Салигу (Мельничук). Ольга Василівна бере участь у всіх заходах як у селі, так і в районі, області. Добре грає в шашки, дартс (метання дротиків). У 2010 р. брала участь у ралі на автомобілях для людей з обмеженими фізичними можливостями у м.Чернівці. Там теж була в числі переможців. А ось у змаганнях візочників їй не дуже поталанило, бо підвела коляска.
Отака вона, Ольга Семенович, наша односельчанка, яка наперекір жорстоким обставинам стала жінкою сильної волі, необмежених можливостей.

Василина ГУЦУЛЯК,
жителька с.Шипинці.


Схожі новини:

Три покоління в одне ціле сплелись…

Три покоління в одне ціле сплелись…

Українці здавна цінували домашній затишок, сімейні цінності і традиції. Адже міцна, дружна родина – це запорука успіху у всіх починаннях, а коли на тебе
Жіноча доля, як українська пісня

Жіноча доля, як українська пісня

Як пісня, вона буває і весела, і жартівлива, і сумна, що аж крає серце. Кожній з нас випадає за життя співати різну: комусь частіше веселу, а комусь —
Першою у 2015 році на Кіцманщині народилася дівчинка

Першою у 2015 році на Кіцманщині народилася дівчинка

Першого січня, о 9 годині 25 хвилин, у пологовому відділенні Кіцманської ЦРЛ на світ з’явилася дівчинка — перша дитина, народжена в 2015 році в
Своєю теплотою  і любов’ю зігрівав усіх

Своєю теплотою і любов’ю зігрівав усіх

Указом Президента України №873/2014 від 14 листопада «За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної
Перша вчителька

Перша вчителька

Минає 40 днів, як на 97 році відійшла у вічність Олександра Якимівна Міщенко, відмінник народної освіти України, учителька, з іменем якої пов'язаний певний
Бог подарував довголіття

Бог подарував довголіття

22 лютого жительці села Шипинці Акилині Іллівні Ілюк виповнилося сто років. У день свого народження ювілярка отримала привітання від Президента України,

Додати коментар

Ваше Ім’я:
Ваш E-Mail:
Запитання:
Як звали Гагаріна
Відповідь:*
Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введіть код:















soc

Ми в соц.мережах
soc soc soc soc
Погода


ВХІД НА САЙТ