Громадсько-політичний тижневик Кіцманщини

На терезах правди і добра

05 окт 2012
Що менше залишається до того дня, коли громадяни України обиратимуть новий склад найвищого законодавчого органу держави — Верховної Ради, то все напруженішим стає наше життя. Кандидати у народні депутати, різні політичні партії поспішають встигнути переконати якомога більше виборців у тому, що саме за них варто віддати свій голос 28 жовтня цього року.
А стомлені виборці уже ледь витримують шквал агітації, політичної реклами, палких закликів та щедрих обіцянок. А ще — тиску, залякувань, погроз, відвертого підкупу. Тому одні люди обурюються і протестують, інші, пообіцявши тому чи іншому агітаторові голосувати за його кандидата, тепер думають, дотриматися даної обіцянки, а чи вчинити в кабіні для голосування інакше. А ще інші просто примітивно продаються й купуються.
У багатьох людей вся оця метушня викликає громадянський осуд. А як вона вписується у норми загальнолюдської і, зокрема, релігійної моралі? Що, власне, думає з цього приводу Церква? Адже нещодавно Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет заявив: «Хоча Київський патріархат УПЦ на сьогодні є найбільшою Церквою, наш принцип — це невтручання у політику. Оскільки вибори — політичний процес, наша Церква не займається агітацією за ту чи іншу політичну партію. Однак нам не байдуже, якою дорогою піде Україна. Саме тому ми даємо загальні настанови, за яких кандидатів треба голосувати. Мова йде не про партії, а про кандидатів будь-яких партій».Про деякі аспекти організації виборчого процесу у світлі християнської етики і моралі сьогодні наша розмова з митрофорним протоієреєм, настоятелем Неполоківської Свято-Покровської церкви Київського патріархату отцем Дмитром Марчуком.
— Вельмишановний отче, у Святому Письмі сказано: всяка влада від Бога. То навіщо людям противитися владі, намагатися її змінити?
— Всяка влада йде від Бога, бо тільки Він є володар і повелитель усього світу. На суді Ісус Христос говорив Понтію Пілату: «Якби ти не мав зверху, ти нічого не зміг би мені зробити». Люди, що стоять над суспільством і творять для нас закони, тільки думають, що вони — влада. Насправді Господь посилає людям таку владу, яку вони заслужили. Це може бути або винагорода, або покара, тому від неї не можуть мати користь усі. Отже, коритися владі незаперечно не можливо, однак терпіти її необхідно, бо інакше в державі буде розгардіяш. Людина завше прагне до кращого, то і цілком природньо, що й владу хочуть змінювати на кращу. Але як би ми при цьому не старалися, все одно буде та, як у день голосування напоумить усіх нас Господь.
— І все ж бажання потрапити у владу у кандидатів таке велике, що вони наввипередки роздають людям море обіцянок, хоч самі добре знають, що ніколи не зможуть їх виконати. Чи це по-християнськи?
— Християнська мораль дає нам можливість творити добро. Коли ж людина не здатна це робити, а лише прикривається обіцянками, у Старому Завіті це трактувалося, що «людина відходить від Бога». Такі риси споконвіку були притаманні окремим. Людина, якій Господь давав владу, давав можливість бути на не найнижчому щаблі, раптом відмовлялася від свого «я», оберталася в другий бік і в результаті падала вдолину.
— Хто про це думає в нашому постатеїстичному суспільстві? Читачі нашої газети розповідають, що дехто із тих, хто за всяку ціну намагається втрапити у Верховну Раду, вже так непомірно себе вихваляють, що, як вони кажуть, вдаються до відвертої брехні.
— Все дозволено, та не все корисно, говорив апостол. Людина має Тіло, Душу і Дух. Дух — це реалізація усіх її духовних потреб, які вона усвідомлює або навіть не усвідомлює. Коли в людини духовні потреби відсутні, вона опускається нижче тварі Господньої. Жоден наш вчинок, жоден крок не здійснений просто так, — ми вічно відповідальні за нього і на цьому, і на тому світі. «Неправдомовцям, — каже Іван Богослов, — місце в озері, що горить огнем і сіркою».
— Ми з вами ведемо розмову про духовні цінності й орієнтири, а тим часом деякі лукаві люди намагаються маніпулювати громадською думкою, підтасовувати факти, ініціюють дрібні провокації. Як же це так? Сьогодні всюди тільки й розмов про те, що наступні вибори мають бути чесними, а окремі політики, кандидати, агітатори вдаються до відкритого підкупу виборців. Людям пропонують чималі гроші, а це спокуса, перед якою не кожен може встояти.
— «Горе тому, через кого приходять спокуси», — говорить євангелист Лука. Ті, які йдуть на це, хто грішми або якимись матеріальними речами спокушає собі подібних, самі обирають для себе це горе і цей шлях, бо й вони є спокушені тим же. Що ми можемо їм зробити? Їх діяльність, вчинки мають бути оцінені відповідно до законів, які діють у нашій державі. А у Святому Письмі сказано: «Не мстіть самі, але дайте місце гніву Божому» (Римл. 12:19).
— А той, хто піддається спокусі? У нашому житті багато людей справді живуть бідно, їм не вистачає на харчі, елементарні побутові речі. А тут пропонують живі гроші…
— Кожна людина хоче мати достаток для себе, для своєї сім’ї. Цього ми, з Божою допомогою, маємо досягати за рахунок чесної і сумлінної праці, яка твориться для користі, а не для шкоди іншої людини або за рахунок іншої людини. Ми повинні всі свої вчинки зважувати на терезах добра і зла. Якщо нас купують, змушують когось продавати або продавати своє сумління і платять нам за це гроші, то не буде нам користі від таких грошей. «Користь усього лихого — то грошолюбство, якому піддавшись, дехто відбились від віри й поклали на себе великі страждання», — каже апостол Павло. І ще хочу звернутися до тих, хто може піддатися на підкуп, словами Євангелія від Матфея: «Не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може, але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити».
— Поговорімо дещо про інше. Деякі агітатори ходять по людях і збирають підписи тих, хто потім має голосувати за їх кандидата. А якщо людина потім відмовиться від обіцянки, під якою поставила свій підпис, і проголосує за іншого кандидата, не за того, за якого обіцяла, — чи вважатиметься це гріхом?
— Слово, що його людина дала добровільно й усвідомлено, і воно зобов’язує до доброї і чесної справи, такого слова маємо дотримуватися. Бо сказано: «Остерігайтеся, щоб хто не дорікав вам». Але, якщо людина вчинила що-небудь проти волі своєї, з примусу чи зі страху, не обдумавши й не усвідомивши до яких результатів може призвести її вчинок і яка користь буде від нього — самій людині, громаді, Богові, та все одно при цьому продовжує залишатися рабом свого вчинку, то вона стає на шлях лукавства. А це є гріхом. Від самої людини залежить, чи поглиблювати цей гріх, а чи звільнитися від нього й стати на дорогу правди, добра. «Не будь переможеним злом, а перемагай зло добром», — навчає апостол Павло. Отож не бійтеся чинити по совісті, будьте з Богом і Господь від усіх небезпек вас визволить.
— За кого ж нам голосувати, як не помилитися в нашому виборі?
— Яких людей ми оберемо, таким буде наше життя, такою буде наша держава. Але ми не якийсь шматок дерева, а істоти думаючі. То маємо розпізнати, чи той, хто розраховує на наше довір’я, не хитрує, не лукавить, чи правдивий, не владолюб і не грошолюб. У святому письмі є такі слова: «Що ненавидить Господь, що мерзота для душі Його? Очі горді, мова неправдива і руки, що проливають кров невинну, серце, яке кує дві задуми, ноги, які швидко біжать до лиходійства, лжесвідок, який наговорює неправду, сіє розбрат між братами».
— Але ми знаємо випадки, коли політик обіцяє золоті гори, люди вірять йому і йдуть за ним, як за пророком, а він потім зраджує і навіть не відчуває докорів сумління.
— Той, хто зраджує людей або завчасно не збирається діяти відповідно до їхнього довір’я, сам себе штовхає у яму. Можливо, він і не усвідомлює цього, бо в наш час багато людей перебувають під впливом попередньої атеїстичної епохи. Вони хоч і ходять деколи до церкви та хрестяться, але насправді не вірять у Бога, а тільки прикриваються Ним та використовують Його для досягнення своєї мети. А зійшовши на верхні щаблі державної драбини, думають, що вони здобули владу. Насправді, над усіма нами — влада Господня, тому той, хто думає, що він є влада і може й чинити відповідно, він таким чином відходить від Бога.
І ще хотів би нагадати тим, хто буде забезпечувати проведення виборів та підраховувати наші голоси: кожен з нас особисто відповідальний за свої дії. У Старому Завіті сказано: «Не йди за більшістю на зло, і не вирішуй позову, відійшовши за більшістю від правди».
— Ми з Вами говорили про багато важливих моральних речей. Якими словами Вам хотілося б завершити нашу розмову?
— Настане день виборів. Устань, Людино, зранку, помолися. Прокажи «Отче наш», який закінчується словами: «… визволи нас від лукавого», і піди на виборчу дільницю. Щиро від душі ще раз поміркуй і Господь тобі підкаже, як правильно проголосувати, щоб за свій вибір не мала ти, Людино, гріха перед Богом, не відчувала провини перед собою і щоб був твій голос зарахований для примноження Добра і Справедливості.
Розмову вів
Мирослав КУЄК.

Схожі новини:

Не біймося  голосувати  по совісті

Не біймося голосувати по совісті

Отже, цей день — уже післязавтра, вже, можна сказати, біля нашого порога. Якось аж ніби й не віриться, що на радіо, телебаченні, у друкованих засобах масової
Дивуються лужанчани

Дивуються лужанчани

Дивно було мені та моїм сусідам — жителям смт. Лужани читати статтю голови Кіцманської РДА О.Унгуряна, в якій він пише, що лужанчанам не сподобався виступ
Чи винне у трагедії свято?

Чи винне у трагедії свято?

Після етнофестивалю «На гостини до Івана», який відбувся 15 червня в Чорториї і був присвячений 71 річниці від дня народження видатного кіномитця, нашого
До питання про державну мову (продовження)

До питання про державну мову (продовження)

В останньому номері газети «Вільне життя» було опубліковано мою статтю під такою ж назвою, але з невідомих мені причин скорочено. Читайте сьогодні решту
Стережімось «кривих дзеркал»

Стережімось «кривих дзеркал»

Позавчора в Україні був День журналіста. Своє професійне свято відзначали люди, які обрали собі предметом діяльності збір, обробку та поширення у суспільстві
Дзвони Чорнобиля —  проблеми держави

Дзвони Чорнобиля — проблеми держави

Весь трагізм аварії на Чорнобильській АЕС полягає не тільки в тому, що та аварія сталася, і загинули люди. Найбільша несправедливість полягає в тому, що і

Додати коментар

Ваше Ім’я:
Ваш E-Mail:
Запитання:
Як звали Шевченка
Відповідь:*
Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введіть код:













soc

Ми в соц.мережах
soc soc soc soc
Погода


ВХІД НА САЙТ