Громадсько-політичний тижневик Кіцманщини

Місце будівництва районної лікарні було змінене

06 апр 2012
Із сивої давнини дійшов до наших днів крилатий вислів: „Якщо гора не йде до Магомета, то Магомет йде до гори”. Подібний випадок трапився і з будівництвом Кіцманської центральної районної лікарні. Не люди йшли до неї, а вона прийшла до них. І це не лише в переносному розумінні цієї фрази, а й у прямому значенні.
В 1945 році, в місті було відновлено роботу державного лікувального закладу, утвореного ще в перші місяці возз’єднання краю з Радянською Україною. Спочатку це була лікарня похідного типу, ніби фронтовий шпиталь. Палати розмістилися в пристосованих приміщеннях з мінімальними умовами. Ну, що ж, довелося, як кажуть, і на такому ліжку простягати ніжку. І досі ще збереглися фрагменти тих будов і прибудов. Найяскравіше в тих місцях, де йде лікування хворих очей, вух, горла, носа. В трохи кращих умовах були породіллі, гінекологія. А про санітарні умови, то й говорити нічого — вони були на останньому місці. По тяжкості хвороб в основному і різнилися умови перебування хворих в лікарні. Колишня районна лікарня Кіцманя і нинішня — це, як мовиться, небо і земля.А в якому місці мала бути збудована нова лікарня — ніхто не знає. Відповідей на ці запитання не було. Чим визначався підхід до цієї споруди міста? Він був лише в головних тодішніх керівників району.
Я прибув на роботу в редакцію газети до Кіцманя тоді, коли лікарня разом з поліклінічним відділенням ще розташовувалася у старих корпусах. Коли в 70-х роках минулого століття почали зводити новий сучасний лікувальний комплекс, багато зусиль в будову вклали і самі медичні працівники. Свою частку внесли багато колгоспів. Зокрема, ті, які мали мільйонні прибутки, так звані „мільйонери”. Багато зусиль доклали до справи технічні працівники. Ще й зараз викликають схвалення зелені зони у відділеннях, екзотичні квіти, що милують око пацієнтам.
Але мало кому було відомо, що лікарня мала вирости не тут, на краю міста, де шугають великі вітри і куди було нелегко добратися його мешканцям.
Коли розпочалося будівництво, кабінет головного лікаря, заслуженого лікаря республіки П.І.Фівчука та вся адміністрація розмістилися у „вагончиках” на горбичку, там, де з часом з’явилось інфекційне відділення.
Якщо подивитися на цей лікувальний комплекс з висоти пташиного лету, то можна помітити: він розмістився десь у межах двох гектарів. Поставити його в центрі міста виявилося справою складною: вимагала вона додаткових коштів на компенсацію житлових будинків, які могли б бути знесені. Тож у декого з керівників району виникла ідея спорудити лікарню в лісі. Тоді це був розкішний багаторічний сосновий ліс, який серед кіцманчан зветься хащею. Як декому здавалося, а, можливо, це було б і справді так, що ліс міг стати цілющим ароматним природним фактором одужання від багатьох хвороб.
Якщо цей двогектарний квадрат поставити у лісі, то він займе площу від теперішніх цвинтаря аж до вулиці Ольги Кобилянської.
Проект будови не був індивідуальний, а типовий, серійний і розмістити його можна було будь-де, аби лише дозволяли грунтово-геологічні умови. Але знову ж таки знайшовся клин. Розміщення лікарні в лісі вимагало подолання спротиву охоронців природи — лісівників. А це завжди була нелегка справа. І знову ж почалися пошуки нового місця для лікарні. При обговоренні цього питання на різних рівнях виникало й таке: куди, в який бік далі почне розширюватися місто. Вважалося, що воно не буде швидко розширюватися ані до Ошихлібів, ані до Суховерхова чи Валяви. Зійшлися на тому, що ймовірніше цей проект ліпше розмістити по трасі на Чернівці і скоріше за все орієнтиром може бути село Лашківка.
Так і сталося. Розширення міста пішло навіть швидше, ніж очікувалося. Тому й нумерація будинків на вулиці Незалежності (тоді — ім.Леніна) розпочалася з першого номера, під яким й значиться Кіцманська центральна районна лікарня. Минуло уже більше як півстоліття. Як ростиме місто Кіцмань далі, покаже час.
Роман КИРИЛЮК,
член Національної спілки
журналістів України.

Схожі новини:

Ми проти наклепів

Ми проти наклепів

Ми, жителі міста Кіцманя, не можемо байдуже спостерігати, як у боротьбі за посаду, та користуючись складним для держави моментом, окремі громадяни ганьблять
Те, чим нині гордимося, будувалося поколіннями

Те, чим нині гордимося, будувалося поколіннями

На Петра і Павла Кіцмань храмував і відзначив з розмахом величаво своє 600-річчя. Були промови, відзнаки кіцманчанам, керівникам міста і району, згадали Франца
На пошту йшла зі сльозами на очах

На пошту йшла зі сльозами на очах

Сусідка Таня при зустрічі зі мною запитала, куди я йду в таку негоду. А коли вислухала мене, то порадила написати про це до газети. Я так і зробила. Живу я на
Завершується  будівництво  каплички  біля райлікарні

Завершується будівництво каплички біля райлікарні

У 2010 році за ініціативи головного лікаря району Василя Залявського та за підтримки медпрацівників району біля Кіцманської ЦРЛ почали спорудження каплички.
З історії становлення медицини в районі

З історії становлення медицини в районі

Кіцманська районна лікарня була відкрита 28 березня 1944 року і штат її було затверджено 15 квітня 1944 року на підставі наказу Чернівецького облздороввідділу,
Збережемо традицію

Збережемо традицію

Десь читав такі рядки: Все може бути, Все може статись, Досить за нього Лишень узятись! Вони нагадали мені створення колись у Кіцмані хору ветеранів. Було це

Додати коментар

Ваше Ім’я:
Ваш E-Mail:
Запитання:
Як звали Шевченка
Відповідь:*
Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введіть код:













soc

Ми в соц.мережах
soc soc soc soc
Погода


ВХІД НА САЙТ